Неможливого нічого немає. Хочу на біатлон – їду на біатлон. Або як запитали мого сина – А твій батько вболівати чи виступати туди їде? А що, раз так питають, значить ще є порох в порохівницях.

Хоча як виявилось краще мати термобілизну ніж порох 🙂

Мені сьогодні 45 і я почуваюся, як той Карлсон у мультику – у повному розквіті сил. Правду кажуть, що деякі речі можна відчути тільки у відповідному віці.
Думав, гадав, як то приступити до свого традиційного іменинного блогу, а підштовхнув альбом з фотографіями. До цього часу роблю друковані фото і вставляю в альбоми. Від дня народження і всі зимові свята є що перед каміном переглядати, згадувати і по новій переживати.
От саме емоції від переглянутого і дали старт блогу. Якщо мені є що побачити, озирнувшись на рік назад і це викликає у мене позитивні емоції, значить рік минув не даремний.
Він був сповнений подорожей. По своїй консалтинговій роботі, в т.ч на запрошення друзів до їх проектів. Завдяки цьому півкраїни оновив своїми візитами. Побачив зміни в деяких містах, в інших очікування чи то змін чи то хто їх буде робити. Але загалом зустрів значно більше людей, які хочуть робити справу на своєму робочому місці і у своїй громаді.
Хоча не оминув увагою і закордон. Здебільшого відпочивав, проте і по проектній лінії вдалося разом із молоддю багато цікавого побачити, майстер клас німцям провести, на англійській мові разом із сином в радіопередачі розповісти про наші рідні краї та свої враження він Німечччини. Постсоціалістичної частини колишньої НДР. Австро-угорське Різдво найбільше сподобалося дружині і дочці, Сінайські канікули, напевне всім, крім моєї голови від  47 градусного сонечка. Ми підкорили гори і підводні глибини, мандрували на авто, літаках, потягах і яхті. Для повного комплекту не вистачає засніжених вершин і лиж:) чи санок. Але ж рік ще триває:)
Тому емоція – це перший підсумок цього року і улюблена справа, яка стала причиною можливостей для цього. А от улюблена справа – це вже підсумок номер два, але не тільки цього року, а я загалом певного відрізку життя, бо для чоловіка то важливо. Мати те що подобається, вмієш робити і це приносить результат. І тим, для кого це робиш і тобі та твоїй сім'ї.
Вперше за багато років виконав більшу половину запланованого на рік на сімейно-господарських обріях. Як по господарським справам, придбанням, так і по візитам, зустрічам. На цій дорозі траплялися цьогоріч хороші люди. Допомагали, декого вдалося знайти лише за допомогою ФБ друзів, оскільки факт глобалізації і міграції вже добралися і до майстрів середньої руки.
В той же час, прийшлося зняти зі стіни в кабінеті свою візуалізацію цілей п’ятирічної давності. Те, що мені здавалося дуже важливим, а це здебільшого матеріальні блага, які були зображені на папері, чомусь різко втратили свою первинну цінність. Тому підсумок третій – емоції від життя тут і зараз важливіші ніж прагнення до  марнотратства і ефемерного накопичення чогось на завтра. Завтра може смак зірваної з поля полуниці бути не таким смачним ніж сьогодні.
За рік, що минає почув добрих слів і слів подяки більше тоді коли на них не очікував. Це приємні сюрпризи. Будь то грамота, відзнака, слово людське, лист чи повідомлення у месенджері. Навіть затяті опоненти не втрималися від ложечок цукру до мого життевого чаю.
Ха, поки писав речення почали приходити перші привітання з наступаючим і пропозиції щось придбати, десь погуляти, відпочити зі знижками і подарунками. Це ж теж наслідок того, що рік «крутив глобус ногами» і багато де побував. Про пригоди можна писати книги, але я вважаю і так достатньо активний і відкритий в т.ч щодо того, щоб поділитися прикольчиком, життєвим анекдотом чи ситуацією.
В наступний етап свого дорослого, осмисленого життя я переходжу, мовою Image Dragon від «Блискавки перед громом» до «Справжнього» (бажано включити англійську уяву і переклад тексту за сенсом, саме цього тексту та приспіву, який я навожу нижче)