Рік в ізоляції минув і почався новий. На додачу до невідомості як вести себе під час хвороби додалася невідомість як та хвороба влупить по твоєму організму і як з того стану прибитого і пригнобленого вирватися із психологічної та фізичної ізоляції. Сіре небо, голова в тумані, ноги не свої, мязи не твої, все що колись було легкою недугою — нині постійне нагадування про невидиму прив'язку твого тіла до довгого постковідного стану.