• Twitter
  • Technocrati
  • rss
  • facebook

За новинами Блогу можна слідкувати також тут

Буковинський осінній блюз

Рубрика : Розваги та відпочинок

Подорож виявилася не простою. Через ремонт колії (так сказала панянко Тереза в авто), добиратися багато куди потягом не вийшло і подорож перетворилася на випробування різних авто і нервів.у потязі

Здолбунів – Львів,  ранішній потяг, все швидко і без проблем. Далі мали вільний час до ...невідомо до коли, бо водій нашого блаблакару був в цей час ще закордоном, а митниця вона така, непередбачлива.

Чудовий збіг обставин привів нас з дружиною до цирку, де якраз розпочиналася вистава. Це була ціла торбищааа емоцій. Мені дуже, дуже сподобалося! Дві години 20 хвилин захоплення, сміху та аплодисментів. Дзвінок, короткі збори і швидкий таксізабіг до блаблакару.цирк

І ось ми вже їдемо до Чернівців. Дорога поремонтована приємно вразила на більшій частині траси. Водій був вже трохи втомлений, а його дружина щоразу проводила якісну виховну роботу щодо дотримання ПДР. Дружині респект)), але бажано то все робити до поїздки, щоби потім нею лише насолоджуватися.у Чернівцях

Вечірні Чернівці і поселення у приватний міні-готель. Гостинні господарі,  смачна вечеря і гайда шукати центральні площі і пішохідні вулиці. Знайшли. Кафе з випічкою шукали 2 години, двічі обійшли зо два квартали і нарешті знайшли заклад, який працював і після 22ї. Випічка непогана, інтер’єр теж, а от пані працівниця, дуже напевне поспішала додому, тому почала прибиратися в кафе, незважаючи на те, що в ньому ще були ми. І коли її, хм, попа була майже в моїй тарілці, то мусив зробити зауваження і зупинити її прибирання з шампунями по підлозі. Хотілося насолодитися смаком і запахом кави і чаю, а не хімікатів.

Пізній вечір приємно втомив…:)

Наступний робочий день почався із двогодинної подорожі в далекі села і тут я по справжньому побачив те, що вчора шукав у Чернівцях. Гори, ліси, Черемош, Прут і гостинних, дисциплінованих людей, які хочуть щось знати. Ну про роботу буду писати на інших ресурсах, а тут залишу лише згадки про неймовірні краєвиди.садиба Яремчука

Ви знаєте, як праві буковинці, що мають садиби Івасюка, Яремчука, а не 151й, 152 й пам’ятники загальновизнаних але таких однакових ідеологічних і літературних  ідолів  країни. Треба пишатися своїми людьми, які є в кожному регіоні, місті, селі, не забуваючи про величних і талановитих загальнонаціональних і світових постатей.

Доріг в селах і містах де я був – немає, тільки міжобласні. Газу теж немає, у всіх пічки.

І багато природи, яка, окрім Буковелю, мало кому дає віддачу, так як би могла, а не лише дровима з лісу та водою з річки.через річку Черемош

Після декількох днів настала пора повертатися, та ...нічим, тому знову замовив блаблакар, чи як влучно прокоментувала мій допис у ФБ, Ірина, бля-бля-кар:) сорі. От це той випадок, коли в гарну ідею Безкоштовного сервісу для Подорожуючих, вкрапляються горезаробітчани зі своїми недобитими бусіками, а розкручена європейська система виконує у них функцію Диспетчера. Мало того що це чудо запізнилося, так ще й весь час лихачило і спілкувалося по телефону, призначаючи і знімаючи замовлення.  А коли вже почав просто з дороги забирати всіх, хто «голосував», то подумки згадав не одну середньовічну екзекуцію для відступників.

На потяг зі Львова навіть цей лихач не встиг мене доставити, тому заночувати прийшлося не там де планував, добре хоч дружину раніше вдалося відправити іншим транспортом до дітейJ Пригоди з львівськими маршрутками описувати не буду, бо хто вчився на права у Львові той інших не зрозуміє і навпаки. Ранішня швидкісна електричка з старенькими вагонами вчасно привезла мене додому і тому у змаганні видів транспорту цього рахунок однозначно 2-0 на користь залізниці. Дешево і швидко, проте з посереднім сервісом. Листопад ще триває, а Буковинський осінній блюз вже став історією…

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Оставить комментарий или два