Подорож виявилася не простою. Через ремонт колії (так сказала панянко Тереза в авто), добиратися багато куди потягом не вийшло і подорож перетворилася на випробування різних авто і нервів.

Прочитав детективний роман «Мерщій тікай і довго не вертайся» Фреда Варгаса. 336 сторінок прочитав за два заходи під час подорожей потягами. Був певний момент коли здалося, що автор захопився творами Дена Брауна, особливо одним із них і пробує копіювати. Не міг розібратися із часовими межами сучасної Франції, ніби то і мобільники у всіх є і в той же час ще на площі зачитують рукописні оголошення.

Вокзал, ранок, перші враження як тільки зійшов з потягу. Дядєнька полтавським говором «Таксі, таксі, не треба?», запитав за ціну, відповів. Кажу, дякую, піду з'ясую які є альтернативи добирання. І чую у відповідь «ООО, отакі ми українці, я був перший, назвав хорошу ціну, а він йде кудись, отак МИ ніколи України не побудуємо!!» Зупиняюсь, повертаюсь, перепитую « Я вам щось винен? У вас є відповідні документи на заняття підприємницькою діяльністю, від якої служби таксі ви працюєте, у вас є лічильник в авто, авто пройшло техогляд, ви не вживали алкоголь сьогодні...?», у відповідь очі по п'ять копійок, помах рукою «Та ну тебе, ненормальний».