• Twitter
  • Technocrati
  • rss
  • facebook

За новинами Блогу можна слідкувати також тут

Цікаво жити із сенсом

Рубрика : Політика і Влада

Sens-zhy-ttyaЦікаво жити, але жити із сенсом. А сенс в розумінні. Того, що ти робиш, іншими. В потрібності, в результативності. Але чим більше знаєш, спробував, тим більше розумієш, що спілкуватися і мати справу з часом хочеш не з усіма. Хтось тебе не розуміє, хтось не сприймає, а комусь це просто не потрібно, до когось не доріс сам. Від кожного спілкування, ну майже кожного, очікуєш на продуктивну думку, бачення майбутніх кроків, цікаві задуми, які можуть мати продовження. Пуста бесіда, зустріч, робота, відпочинок дають відчуття лише втраченого часу. А час я ціную. З часом приходить жорсткість. До самого себе і своїх дій. Не хочеться давати поради тим, хто їх не потребує, навіть коли ти бачиш очевидні речі, не завжди готовий витрачати час на тактовність лише заради тактовності, допомоги тим, хто сам нічого не готовий зробити для себе. Публічність посилює відповідальність. До публічності мені не звикати, а от кулуарність, компромісність, політична доцільність, генеральна лінія партії чи вождя – це питання теж лише часу і не перетинання із власними принципами. Подвійні стандарти – це інколи одне і те ж життя тільки зсередини і з екранів телевізора описане по іншому. Розхитування човна – це спроба висловити свою думку, яка може бути різкою чи непопулярною, а не бажання кинути якір. А хочеться більше професійної дискусії і діалогу, а менше політики і демагогії.

Є практичні, прості і не дуже, думки, ідеї, які здаються вартими уваги і втілення в життя. Однак є і багато запитань, які протягом державної роботи, депутатської і громадської діяльності так і не знаходять відповіді.

Глобальні питання:

  1. Для чого держава придумує все нові і нові пільги? Субсидії роздаються всім і у дуже спрощеному варіанті для громадян та значно ускладненому для тих, хто їх надає. Велике адміністрування, великі затрати. Мета лише одна – уникнути соціального вибуху через бідність населення. Програми, які мали би ще рік тому забезпечувати обмін інформацією між надавачами послуг та управліннями соцзахисту не працюють і досі. Як через брак суто бажання координувати цю роботу між собою всіх причетних на рівні столичних офісів так і через відсутність коректних баз даних фізосіб і установ. Як результат досі друкують тони паперу замість обміну електронними файлами, витрачаються сотні людино-годин замість десятків машино-годин.
  2. Як можна оцінювати роботу району чи області по якійсь сфері, тій же субсидії, наприклад, якщо всі райони різні, чисельність населення різна, а штат установ соцзахисту однаковий і район не в праві впливати на нього кардинально? Ось і виходить що один район оформляє 15 тисяч субсидій, а інший 3 тисячі, а штат однаковий приблизно 30 осіб. А оцінюють кількісний параметр виключно, замість того, щоб розбити навантаження на 1 працівника, а ще краще дозволити регулювати штат структурного підрозділу відповідно до навантаження. Така ж сама ситуація із рейтингом районів по показниках, серед яких половина не має жодного стосунку до діяльності адміністрації, ради чи всіх разом взятих.
  3. Чому децентралізація досі йде так повільно, всі проанонсовані графіки завершення об’єднання громад порушені? Стимули громадам мають бути стійкі і значимі. Вони мають отримувати такі бонуси, які в принципі не може отримати жодний інший населений пункт, що не об’єднується. Для чого ми досі фінансуємо збиткові сільські ради.
  4. Чому у столиці можна стати міністром без конкурсу і профільної освіти, а головним спеціалістом в районі через конкурс та іспити?
  5. Чому досі виконавча влада відповідає за все в тому числі і за функції покладені суто на органи місцевого самоврядування? Написано в законі децентралізація – це справа громад, от нехай і її проводять, написано забезпечення благоустрою – це справа громад, то чому адміністрація має шукати грейдери чи включати електроенергію там, де сільський чи міський голова на це забили.
  6. Для чого існують управління і відділи сільського господарства, які не планують що і де висаджувати, не допомагають аналізувати грунти і не забезпечують допомогу у збуті продукції чи дотуванні важливих для громади культур? Якщо задача – мати по управлінню, яке відповідає за кожну галузь економіки – то ці галузі не обмежуються сільським господарством. Та і взагалі, чому держава зводить свої функції через відповідні відділи до збору статистичної інформації і виконання фунцій телеграфа, пейджера і факса чи захищеної лінії електронної пошти.
  7. Якщо район приймає районний бюджет в якому розписані ВСІ необхідні витрати на рік, то для чого держава підкидає на рівень районного фінансування то залізничну лікарню, яка раптом виявилась не потрібна міністерству, то пільги на проїзд пенсіонерам, які забули передбачити в державному бюджеті. Може простіше бути чесними і професійними. Якісно планувати і протягом року лише кваліфіковано виконувати заплановане, а перевиконання направляти на розвиток (нове, інноваційне, те що дає мультиплікаційний ефект, конкурс громад, партисипативний бюджет).
  8. Чому досі не відмінені перевірки прокуратури, фінансових інспекцій, галузевих органів в частині виконання повноважень держави в сфері медицини, освіти, соціального захисту, якщо державний бюджет не забезпечує фінансування цих галузей згідно норм і нормативів цими ж профільними міністерствами розробленими.
  9. Якщо розумні депутати приймають закони, розумні урядовці видають постанови, то чому при зверненні до них не можна отримати роз’яснення як ці рішення виконувати. Для чого кожному району витрачати три місяці на пошук алгоритму придбання житла сім’ї загиблого в АТО, якщо цей алгоритм можна надіслати разом із прийнятою постановою, або визнавати нікчемність постанов, які неможливо виконати без порушень інших законів.
  10. Хто покаже контрактника, який пішов служити в АТО лише на шість місяців, як це рекламується, хто покаже демобілізованого контрактника по завершенні терміну контракту і чому досі волонтери збирають кошти і майно для армії?
  11. Чому п’яного директора школи, який валяється в парку, районний відділ освіти має звільняти не за п’ять хвилин, а через десять судових засідань, сотню витрачених годин начальника, юриста, свідків, не говорячи про нерви і нестабільність в школі.
  12. Чому інженерні мережі, які люди влаштовують за свій кошт (газ, електрика) вони зобов’язані безкоштовно передавати на баланс приватним комерційним структурам Обленерго і міськгазам?
  13. Чому при браку ресурсів на найелементарніші речі: папір, канцелярію, бензин, відрядження, бланки, тощо, високі чини з телевізора чи монітора кажуть «дійте за обставинами, викручуйтесь на місці», замість того, щоб просто фінансувати з державного бюджету ці потреби для держустанов. І хто дасть гарантію, що сьогоднішнє прохання у підприємця пачки паперу, завтра не буде розцінено як корупція держслужбовця?
  14. Чому у нас не ведеться статистика: затримано, оголошено підозру, доведено до суду, оголошено рішення (вирок) суду, зекономлено (повернуто) ресурсів народу, як єдина система ефективності дії правоохоронних органів.
  15. Чому начальник відділу освіти отримує менше ніж директор школи чи вчитель?
  16. Для чого святкувати день Конституції, якщо вона не виконується починаючи від тих, хто її прийняв?
  17. Чому керівники адміністрації приймають участь у заходах у вихідні і святкові, чергують на свята, заміняти одне одного і не отримують за це передбачених КЗпП виплат?
  18. Чому депутати не звітують за свою роботу, не спілкуються із виборцями, не пишуть депутатських запитів, не вносять проектів рішень, а їх знову обирають в списках популярних партійних брендів?
  19. Чому головою постійної депутатської комісії може бути депутат який не знає профільного законодавства, не може вести професійної дискусії? Це рівень нашого українського депутатства чи то тільки мені такі унікуми трапляються на шляху?
  20. Чому ми чекаємо що хтось замість нас зробить нам краще?

Пропозиції (від районного до державного рівня):

  1. Кошти, особливо фондів регіонального розвитку, вкладати в об’єднані територіальні громади, потенційні центри ОТГ, особливо в енергоефективність та енергонезалежність, інтернетизацію, електронне урядування та адміністративні послуги.
  2. Повідомити завчасно і припинити фінансувати не самодостатні сільські ради, комунальні підприємства.
  3. На період недотримання столичними міністерствами і відомствами обсягів фінансування взятих на себе зобов’язань, які на місцях реалізують заклади охорони здоров’я, освіти тощо, відмінити чи призупинити дію інших законів, які встановлюють норми і нормативи обслуговування населення, а також перевірки контролюючих органів та санкції за порушення.
  4. Всі міністерства, які не в змозі фінансувати заявлені ними реформи – перейменувати у офіси реформ із дорадчою функцією. Головним міністерством вважати Мінфін і лише ним профінансовані у повному обсязі видатки вважати обов’язковими до виконання.
  5. Не вводити жодних нових пільг, які не забезпечені ресурсно. Популістів, які не представили таке ресурсне підтвердження – звільняти із міністерств, а фото депутатів – вивішувати на біл-бордах з відповідним підписом.
  6. Змінити напрямок розвитку держави із соціальної і ресурсної на ринкову інноваційну економіку винаходів та виробів. Стимулювати виробництво і споживання, а не проїдання і роздачу пільг. Замінити ПДП на податок з продажів, спростити адміністрування ведення обліку в бізнесі, підвищити кваліфікації фіскальних та правових консультацій.
  7. Відновити планову, цільову програмну роботу на рівні місцевих бюджетів. Завчасно планувати, завчасно подавати пропозиції до вищестоящих бюджетів, завчасно погоджувати і ухвалювати бюджет. Доводити його до максимально можливої аудиторії громад і виконувати. Без права внесення змін до нього більше ніж на 20%. Активно використовувати при плануванні пропозиції саме громадян, результативні (що набрали необхідну кількість голосів) Петиції.
  8. На період війни націоналізувати бізнес, що належить громадянам і фірмам країни-агресора.
  9. Значно посилити і вивести на рівень національного пріоритету діяльність Антимонопольного бюро та комітету по захисту прав споживачів.
  10. Запровадити можливість альтернативного придбання енергоресурсів (газ, електрика) всіма споживачами.
  11. Запровадити сільгоспспеціалізацію сіл, які до цього виявлять бажання. Одне село вирощує полуниці, інше яблука, треті молочних корів тримають і т.д. Тоді простіше готувати центрам зайнятості спеціалістів для цього, жителям об’єднуватись для спільного придбання обладнання для зберігання чи первинної обробки зібраного, підвищення ціни продажу продукції, покращення якості вирощеного.
  12. Якщо ніхто в районі не знає як правильно виконати ту чи іншу постанову Уряду чи дію Закону — делегувати як обов’язок авторам таких постанов чи законів – приїхати і на місці зреалізувати прийняте ними. Якщо вдасться і це не порушить ніякі інші закони, розпорядження чи інші важливі папери, прийняті у столиці, то надати право цим авторам звільняти за один день усіх в районі, хто не зміг зрозуміти як виконувати прийняте рішення. В разі ж якщо це не вдасться, зобов’язати авторів добровільно скласти із себе повноваження і піти з посад які займали з формулюванням «за прийняття законів (постанов, розпоряджень) несумісних із життєдіяльністю пересічних громадян та відірваність від реального життя в регіонах».
  13. Всіх «великих економічних» злочинців засуджувати лише до ресурсних покарань, так щоб все життя працював на державу за кусень хліба і ліжко у гуртожитку.
  14. Припинити існування всіх інституцій, державних, контрольних органів затрати на які більші ніж зароблено (повернуто) ними до державного чи місцевого бюджету.
  15. Перевірити роботу всіх державних підприємств незалежними аудиторськими компаніями на предмет ефективного витрачання коштів, особливо в галузі енергетики, дотримання раціональної кадрової політики (влаштування родичів керівників, наявність «мертвих душ», отримання зарплат на підставних осіб).
  16. Перевірити результати всіх закордонних візитів за бюджетні кошти, підписаних меморандумів, угод та їх реалізацію протягом року з дня візиту.
  17. Пояснити логіку, якщо така існує в принципі, змін, які відбуваються в районах: формування кущових відділків поліції, прокуратури, фіскальних служб, пошти тощо в різних районах. Якщо така логіка є викладена у якихось таємних документах з адмінтерреформи, то чому вони таємні, а якщо немає, то для чого децентралізація на рівні сіл, якщо немає бачення укрупнення районів.
  18. Децентралізацію проводити за принципом міжтериторіального співробітництва навколо осередків концентрації трудових ресурсів та основних фондів. Не виключаючи формування агломерацій та великих громад.
  19. Запровадити обов’язкове відрахування від результатів роботи економіки на підтримку громадських об’єднань. З правом вибору бізнесу обирати об’єкт підтримки.
  20. Надати право державним органам не відповідати повторно на запити від громадян з явними ознаками «бажання насолити, дістати змором, немає на вас товариша Смаліна тощо».

Поки що все 🙂 А як вам відпочивається? Тиждень відпустки вже минув, ніяк не попустить)))волк

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Оставить комментарий или два