• Twitter
  • Technocrati
  • rss
  • facebook

За новинами Блогу можна слідкувати також тут

День міста . Показові виступи бюджетників

Рубрика : Політика і Влада

вони люблять бути на сцені

Останні теплі дні – останні масові святкування днів народження міст. Так і Здолбунів відзначив 18 вересня свою 514 річницю. Це показове свято із багатьох міркувань. Я не буду порівнювати, наприклад із невеличким Нетішиним, там АЕС багато витрат бере на себе, але про погляд із середини самого святкування висловлю.

Ранок 18 вересня видався сонячним. Відчувалось що більшість запланованих міською владою заходів відбудуться. Один із них відбувся вже. А саме перенесення Дня міста на тиждень пізніше. Таємничим голосом мені переповідали різні версії переносу. Від посту 11.09 до незакінченого облаштування майданчика біля трибуни де мали відбуватись урочистості. На моє одне-єдине просте запитання «А хто переніс на тиждень День міста?» ніхто не зміг відповісти. Варіанти відповіді були мер і влада. Сесія точно не збиралась і це питання не розглядала значить робимо припущення що таки одноосібно таке рішення було прийняте. Не знаю чи ще когось це питання цікавило окрім мене чи всі вже звикли що закони і правила то не для усіх. І нагадувати про них тим хто їх порушив вже вважається більшим моветоном ніж саме їх порушення.

Підготовка в центрі дійства йшла не кваплячись. Усі торговці, народні майстри із своїм крамом, сувеніри, дитячі атракціони вишукувались згідно визначених місць. Кинулась у вічі наявність підприємців та творчих майстрів із Хмельницької, Івано-франківської областей, м.Рівного, гарно виглядали бджолярі, хлібопекарні, спеціалісти та аматори із лозоплетіння, гербарію та інших прикрас. Поруч із ними сиротливо виглядала алея де мали б бути розташовані презентаційні матеріали, стенди, столики громадських організацій міста. Їх я налічив аж…три. Решта місць були порожніми. Навіть на фоні поруч розташованих 5 чи 6 релігійних конфесій склалось враження щогромадянське суспільство у місті залізничників на зародковому етапі. Я запитав одного із активістів який має гарне хобі – конструювання моделей літаків, чому він не виставляє свої моделі. Ось що він відповів. Ігор: «Минулого року до мене звертались із міської ради і запрошували продемонструвати наші моделі. Я покликав хлопців-однодумців із інших міст регіону і всі вони не відмовились приїхати. Але коли ми із своїми моделями літаків і гвинтокрилів прийшли до зазначеного місця події про нас елементарно …забули. Тому ми вийшли в гідропарк позапускали літаки у своє задоволення і розійшлись ».  А тим часом було цікаво подивитись, особливо дітям, на атракціони які були встановлені якраз на свіжовкладеному асфальті біля Будинку побуту і Церкви. Я ж дивився на сам асфальт, який від штирів, ніжок стільців був весь схожий на решето. Питається в задачі, а чи варто було переносити день міста, вкладати нашвидкуруч покриття, щоб за один день його ж і зіпсувати??!


Ось і колонна святкової ходи наближається до центрального майданчика. Попереду – гордість міста штангіст, тренер, за ним група прапороносців залізничного ліцею, а потім низка трудових колективів серед яких легко впізнаються працівники бюджетної сфери: садочки, школи, працівники РДА та її відділів, управлінь. Запитую одного із учасників ходи про враження. Ірина: «Якби не працювала у бюджетній сфері то мене б тут не було, у нас сьогодні релігійне свято і приїхали гості із іншої держави, тому хотілось побути із гостями і сім’єю, а натомість марширую тут, хоч подумки не тут. Нас сюди позганяли, а силою милим не будеш, тож все це картинка для мера, а не свято. Для більшості це просто привід випити чарку і нічого духовного в такому варіанті святкування я не бачу». Я особисто не зовсім поділяю таку точку зору але це слова державного службовця із параду бюджетників. Значить і ця думка має місце бути.

На сцені звучать вітальні слова міського голови, голови РДА і далі як завжди. Влада щось нам говорить про титанічні зусилля у підготовці свята, про чільне місце серед інших міст області. А де ж виступ когось із старійшин міста, де думка тих для кого все це робилось, а то якось догори дригом все. Влада на трибуні, а ті хто її обрав біля трибуни. До слова ніхто із керівництва обласної ради, ОДА не говорячи вже про гостей-мерів із іншим міст чи країн до Здолбунова не завітав. Чи то Здолбунів такий не гостинний чи то не було що доброго сказати здолбунівчанам.

От я собі подумав, а якби провести експеримент і нікого не силувати ходити на такі дійства скільки би прийшло народу? Я би прийшов. Бо мені подобаються свята пов’язані із малою Батьківщиною. Можливо ще нескоро будуть ті часи коли не будуть фарбувати траву, класти асфальт в калюжі, гоняти парадами бюджетників, а вже так хочеться щоб кожному мешканцю міста самому хотілось вийти з гордістю у святковий день свого рідного міста і сказати ДЯКУЮ усім тим, хто робить його краще. І не тому що так треба, а тому що так хочеться.

Мистецька та розважальна частина свята була на гарному рівні. В міру аматорської творчості, трохи дитячих виступів, гурт. Гарні вогняні шоу та як я писав вище виставкові речі народних умільців. Мабуть саме ці виступи і ці виставки більше всього зацікавили здолбунівчан аніж перша половина дійства.

відновлено

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Оставить комментарий или два