• Twitter
  • Technocrati
  • rss
  • facebook

За новинами Блогу можна слідкувати також тут

Дух Одеси

Рубрика : Громадське життя

на семінарі в Одесі_2Справжня Одеська гостинність. Приймаємо дешево – обслуговуємо дорого. Всі претензії – це лише ваші клопоти. Це загальний підсумок першого враження про Одесу. Привід її відвідати видався достойний – нашу коаліцію НГО «Аналітичний центр розвитку міста ЗЕОН» та видання Здолбунів CITY (НГО+ЗМІ) запросили  до участі у тривалому проекті-партнерстві «За прозорий бюджет».

Про все з самого початку. Їхати маємо вдвох я та Анатолій Бондарчук. Купуємо квитки. Вирішили зробити це за три дні до дати виїзду і через Інтернет. Залишились лише купе верхні місця. Беремо, роздруковуємо, оплачуємо.

Прибуваю на вокзал о 21.50 і в цей же час прибуває потяг. Колеги не бачу. Дзвінок, алло Толік де ти є? У відповідь – їду на маршрутці скоро буду. Спринтерський забіг Анатолія по обмороженому залізничному мосту і ми вплигуємо до потяга. Заскочили чомусь у 12 вагон замість 14-го проте це не завадило провіднику відсканувати наші квитки і вказати наші місця. На них звісно вже були інші пасажири. Точніше пасажирки – дуже говірки і з почуттям гумору. Тому швидко і без проблем з’ясували що нам топати ще два вагони, але помилкове купе ми запам’ятали 🙂

Що таке провести ніч на верхній полиці у потязі Ковель-Одеса? Станом на 12 грудня це означає намагатися зірвати із себе весь одяг і висунути голову у вікно. Тому що в наших потягах є лише дві функції «Дубар» і «Спека». Про кондиціонування, клімат-контроль ці рейкові динозаври не чули. Перший сон прийшов у годині третій ночі. Мені наснилась Баба-яга яка намагалася будь-що засунути Івасика –Телесика до …потягу Ковель-Одеса, а він все впирався і верещав «Краще одразу у піч».

одеса_1

Ранок ми вже зустріли в Одесі. Передали передачу студентці і рушили до місця нашої дислокації – відпочинкового комплексу «Мирний». Це доволі не дорогий отельний комплекс, який зустрів нас поселенням у пристойні номери, однак із платним доступом до Інтернету. Щоправда є безкоштовний у холі і за якість готель відповідальності не несе. Треба телефонувати до фірми, що є провайдером. Такий собі бізнес по-одеські. Гроші готелю, а претензії до якості не до нас. Інтернет — зв’язок поганий, часто зникав, працювати серйозно не можливо. Другою особливістю Мирного після того як розібралися із усіма поворотами-заворотами від місця проживання до місця харчування стало те, що у цьому Мирному є ділянки, які можуть за мить перетворитись у непрохідні зони. Це трапляється, якщо замовили, наприклад, закриту вечірку у клубі через який люди – такі ж клієнти готелю, йдуть в кафе на харчування.

одеса_2

Спробували і нас випровадити із Грецького залу одразу на вулицю, обходити метрів 200 у легкому одязі закриту вечірку по нічній Одесі, але не на тих натрапили. Група правозахисників, громадських активістів та ЗМІшників швидко розповіли охоронцю і прибігшому на його виклик адміністратору що ми з цього приводу думаємо.

Тому констатую готельний комплекс «Мирний» — мирний не до всіх і що таке клієнт і його відгуки і рекомендації після проживання для інших, там напевне ще на всю силу не відчули. Ну що ж вкладаю свою цеглинку у це уявлення для інших.

одеса_3

Про саму програму установчої зустрічі я напишу на іншому сайті, а от про прогулянки після денної програми декілька світлин викладу тут. Літом Одеса, звісно більш людна і квітуча, проте і зимова передноворічна перлина Причорномор’я теж нічогенького собі.

Дерибасівська вулиця, названа на честь свого колишнього градоначальника, і досі є центральною для прогулянок і пригод у нічній Одесі. Кафешки чимось схожі на львівські кнайпи. Такі ж чудні назви «Компот», «Маман», «Гранат», колорит всередині закладів і одеські ціни. Кава від 15 до 30 грн, пиво від 27 до 43 грн, мафін 20 грн. Поруч безліч бістро у яких можна зїсти хотдоги і їм подібну їжу. Багато шаурми, цілі заклади культивують цю їжу. У «Шаурмені» ми поласували шаурмою пристойної якості за 33 грн. На вулицях повсюди розливають глітвейн, катають на кониках. Кинулось в очі з вікна кафешки як встановлювали по центру вулиці новорічну ялинку. ЇЇ ставили весь вечір, а не до 17 –ї і по домах. Світла за ці дні ніде не виключали, всюди новорічна ілюмінація сяє на повну.

одеса_5

У морському порту стоять військові кораблі і навіть один великий вітрильник, Золотий Дюк на ремонті, приморський бульвар тільки прикрашається у новорічну ілюмінацію.

Доповнити враження про Одесу вирішили на екскурсії «Кримінальна Одеса». Рекомендую, не пожалкуєте. Молдаванка, чумний вал, тюрми, поліцейські відділки і новітній хіт – будинок і подвіря де знімалась відома сага про Одесу «Ліквідація». Та сама драбина на якій Машков – Гоцман летів донизу із підстреленим злодієм. Місцеві жителі вже звикли до туристів, але по-господарські встановили скриньку пожертв на ремонт двору :). Одеса-мама. Саме ці слова супроводжували весь час мене у південній Пальмірі.одеса_4

Навіть тема нашої робочої зустрічі щодо бюджетів та конролю за їх використанням у Одесі звучала символічно: «Крадуть всюди: у Львові вишукано, в Донецьку – грубо, а в  Одесі з гумором. Віктор із Сум закликав навіть Мольфарів почистити бюджетну ауру України 🙂

Потяг Одеса – Київ. Нічний, середина вагонів нова, значно комфортніша ніж у задушливому Ковель – Одеса. Температурний режим був зручним, у кожному вагоні індикація світлова в т.ч чи вільний туалет. Індивідуальні світлодіодні ліхтарі зручніші і яскравіші, поличкі ширші і з бильцями. Так що до столиці їхалось значно комфортніше.

Я не привіз з Одеси вражень про місто, про його чистоту чи унікальну просторову забудову. Я привіз звідти враження про людей і дух Одеси. Він таки є!

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Оставить комментарий или два