• Twitter
  • Technocrati
  • rss
  • facebook

За новинами Блогу можна слідкувати також тут

Інтерв’ю своєму Блогу

Рубрика : Розваги та відпочинок

Пишу ці рядки за декілька днів до свого дня народження. Я звик підводити проміжні підсумки як роботи так і життя. 24.11 святкуватиму свій 38 й рік народження. Тому головний лейтмотив мого монологу – що вдалось зробити за цей рік.

Рік виявився складним. Один із найскладніших у моєму свідомому житті.

Сьогодні дивився документальний фільм «Криза середнього віку» і зрозумів що вона і мене не оминула. Я часто думав у 2011 му про те для чого живу на цьому світі, чим займаюсь і кому яка від того користь. Хто у мене в друзях і чому в мене їх не багато. Чи є справедливість, що насправді важливо, а що ні. Наскільки важлива батьківська любов і любов до батьків. Ці питання хвилювали і хвилюють мене сьогодні. Так як ніколи до цього. Що це? Криза, переформатування сприйняття, переоцінка цінностей, очікування чогось неймовірного, радісного, великого, масштабного. Я буквально відчуваю, що «задихаюсь» в тому середовищі де я часто буваю (бізнесмени, які ніде не вчились, а лише дружать з «правильними» людьми у владі; владні мужі, які вважають себе самими розумними, а ті органи влади які вони очолюють – своїми приватними структурами; журналісти, які бояться дізнаватись і друкувати правду). І перші варіанти які виникають в голові – це зміна місця проживання (Львів, Київ, Харків) і більш кардинально (Москва, Варшава, Братислава) де є можливості продовжувати свої дослідження, громадську і журналістську роботу, професійно займатись консалтингом. Інший варіант – по ньому вже йду. Це перенесення себе у мережевий простір де немає кордонів, де не пахне провінційністю, можна професійно спілкуватись, рости. Третій шлях напевне теж існує але поки що я його не бачу.

Перший П.С.Прочитав ввечері дві розумні книжки. Як про мене писано. Це не легко розуміти, а ще важче втілити. Важко миритися з тим з чим не хочеш миритися, але коли багато часу витрачаеш на те щоб поправити чи виправити когось, то мало часу залишається щоб зрушитись далі самому. Я дуже радий що прочитав ці дві книги саме сьогодні перед публікацією цього матеріалу. Для мене це як день подяки. Я прошу пробачення у всіх кого навмисно чи ненавмисно образив і водночас прошу щоб пробачили мене. Це не означає що надалі я пройду мовчки повз несправедливість, просто я перестаю колекціонувати ворогів. Оголошую про пошук друзів і союзниківJ

Що ж за рік вдалось зробити.

Громадська діяльність.

Прогресував ЗЕОН, причому дуже гарними темпами. В мене було багато часу займатись нашою громадською організацією, яка нещодавно відсвяткувала 9 річчя. В ЗЕОНі з’явився Ігровий Інтелектуальний Клуб, в ньому займається близько 25 чоловік, близько 20 чоловік є нашими членами і волонтерами проектів. Ми виграли декілька проектів. Індивідуальні пройшли і тривають ще, причому на високому рівні. Це і активізація сільських громад і Прозора Україна. Один із проектів виявився проблемним. Причин дві. Перша – спів фінансування міської ради яка відмовилась від своїх зобов’язань і підвела проект, друга – спроби ставити палки в колеса тими хто мав би цьому проекту допомагати. ЗЕОН знайшов друзів, в першу чергу ЗОШ1, гуманітарна гімназія, ФМ НУВГП, ГМ Опора, Антикорупційна Рада м.Київ, Інститут ім.Пилипа Орлика м.Черкаси. Ми вдало виступили на Ярмарку інституційного розвитку у м.Хмельницькому і чудово презентували нашу НГО у Києві де зібрались національні провайдери послуг для громадських організацій. Наша організація створила повноцінний сайт в мережі Інтернет, а також Громадський портал Рівненщини. Напевне запам’ятались квести які ми проводили із школярами, всенічний Ігровий Клуб. Інколи зустрічав очі які хочуть щось робити, руки ноги і голову які вміють щось робити, але загалом рівень громадської активності і підтримки її залишається вкрай низький. Наприклад на запрошення податкової адміністрації на громадський діалог відгукнулось аж…дві НГО, решта або неактивні або некомпетентні. На участь у Громадській раді при РДА зголосилось 23 представники НГО, а потім півроку не могли зібрати кворум т.то на збори не приходило більше 11 чоловік і то половина із них це наші ветерани, пенсіонери, які за звичкою ще сумлінні.

Другий П.С. Громадську активність у нас ще сприймають як «Їм немає чим зайнятись» або «Нехай бездомними собаками чи бездомними займаються» чи «Ми тут важливими речами займаємось, а  ви тут із своїми запитами, менше люди знають крепше сплять». Ось тому всім раджу подивитись мій виступ (відео) на Ярмарку у Києві або почитати матеріал на цю тему.

Професійна діяльність.

Цілий рік пройшов у пошуках корисних речей для українського бізнесу. Багато аналізував дії бізнесу, нововведення влади. Змагання за виживання триває у більшості компаній які я консультував у 2011. Як у прибуткових так і у збиткових. Зовнішні чинники, загрози наносили бізнесу відчутних ударів. Це стосувалось раптового введення законів що регулюють містобудівну діяльність, податкове законодавство, підвищення вартості оренди рекламних площ, жорсткіші умови надання кредитів на розвиток бізнесу. Тому наприкінець року мої акценти змістились в сферу консультування державних установ, що нарешті почали користуватись такими поняттями як стратегічний план і бізнес план, а також тренінги і побудова іміджу. Експертні послуги бізнесу і надалі стосуються кризового менеджменту. Суттєвий прорив був здійснений у моїй професійній присутності в  середовищі Інтернет спільноти. Це стосується і розробки мого базового професійного сайту Керівник, бізнес додатку Свій бізнес, консультування на трьох відомих  порталах в розділах Бізнес і Кар’єра (наприклад, в розділі Бізнес, порталу www.liveexpert.ru ), статті на сайтах топ-менеджерів (www.e-xecutive.ru). Так як ц сфера своєї бізнес присутності для мене була відносно новою то витратив на входження в неї багато власного часу. Але тепер всі мої онлайн-проекти самоокупні і слово Інтернет для мене тепер не лише пошукові системи і ел.пошта, а й сім  проектів на професійному хостингу. В плані доходів цей рік виявився значно скромнішим ніж попередній тому свій день народження проведу не на відпочинку в Африці як минулого року J, хоча за іронією долі – теж не вдома , а на міжнародній Конференції.

Сімя.

Більше всього тішить найменша дочка Софія, яка за власної ініціативи навчилась читати, гарно малює і має вже нагороди із танцювальних змагань. Прогрес у неї найбільший серед усіх. До школи готова вже на всі 100. Назар, середній син теж росте доброзичливим та хазяйновитим хлопчиком, має хист до баскетболу, з англійської трохи лінується, зате з іноземної все добре у старшого Андрія. Він найбільш повно перейняв мої риси у дитинстві, хоч не від усіх їх я в захваті і сам 🙂 Дружина – красуня, більше тішить і посміхається ніж сумна, значить все ок 🙂 Батьки живі, слава Богу. Дуже цікавоспостерігати як мама уважно з олівцем вивчає книжки з мого кабінету: Норбекова, Свіяша, Карнегі  потім задає вже мабуть в двадцяте одне і те саме запитання «Все розумію, все правильно, одного не знаю як це все ЗРОБИТИ». То то і воно, в цьому і ключик увесь.

Третій П.С Занадто я вимогливий як до себе так і до сімї. До себе – це справедливо, а от директорський тон до рідних і близьких зайвий. Борюсь з цим але поки що з перемінним успіхом.

Ось закінчив короткий звіт за рік і дивлюсь знову буде права дружина Марія, що сім’я десь там не на першому місці опинилась, знову буде правий батько що громадська робота грошей не приносить, а нею треба багато займатись і справа ця невдячна, права буде і мама коли буде казати що то в тебе така за робота в інтернеті і на телефоні, люди ж повинні ходити зранку на роботу і працювати до вечора. Всі праві, один лише я не знаю як правильно. Може і дійсно «середній вік» подіяв, або просто черговий день народження це ще один вже прожитий рік.

Останній П.С Хвіст все рівно трубою, оптимізм в мені непереборний попри все! Дякую всім хто вірить в мене.

відновлено

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Оставить комментарий или два