• Twitter
  • Technocrati
  • rss
  • facebook

За новинами Блогу можна слідкувати також тут

Міжнародний бізнес форум із агрологістики

Рубрика : Професійне життя

1-2 грудня у м.Рівному та на віддалених майданчиках у м.Радивилів, Сарни, Острог відбувається міжнародний бізнес-форум з агрологістики. Рівненщина центром такої події вибрана не випадково, адже наша аграрна область є ще й зручно логістично розташована на перетині торгових шляхів між Росією, Білоруссю, Європою.

Формат бізнес-форуму є теж інноваційним. Це і звичні пленарні засідання і активні обговорення за круглими столами, а також віддалені майданчики де проводяться «мозкові штурми». Всі точки виступів учасників форуму між собою пов’язані інтернет зв’язком, який дозволяю бачити і чути що відбувається на паралельних заходах як учасникам так і тим, хто долучився до роботи форуму із будь-якого іншого місця де є Інтернет. Одразу скажу, що цей зв'язок у силу того, що різна його швидкість та технічні можливості прийому відео, аудіо сигналів, не був бездоганним тому і провайдерам послуг і організаторам є ще над чим працювати.

Голова НГО «АЦРМ ЗЕОН», Микола Орлов, працював у якості модератора-ігротехніка в м.Острог на базі Острозької академії разом з ще двома модераторами із учасниками острозької студії форуму. Серед них були і науково-педагогчні працівники на чолі із Світланою Левицькою, д.е.н, представники РДА на чолі із головою Дума В.І, фермери, студенти.

Формат мозкового штурму був незвичний для багатьох із тих, хто очікував на доповіді і формальне проведення часу. Все було навпаки. Кожен із присутніх був активним учасником дискусій які вміло організували модератори заходу Алла Міркова, Олександр Купчинський.

Спільними зусиллями нам вдалось намалювати свій портрет українського фермера, його проблеми та рецепти подолання деяких із них, а також сформували кроки для покращення іміджу фермера.

Прослідковувалось чітке розмежування між українським дрібним фермером чи товаровиробником, якого здебільше порівнювали із господарем, соціально відповідальним бізнесменом і інвестором-орендарем чужої землі, якого характеризували як «прибулець із чіткою метою отримання прибутку навіть шляхом спустошення землі».

Гаряче було під час обговорення ролі держави у вирішенні проблем фермерів. Так часто звучали думки про гарантований мінімальний рівень закупівельних цін на продукцію виробників сільгосппродукції, про кредити на розвиток і старт господарювання. З цього питання, щоправда ніхто не зміг назвати причини і логіку дій держави на якій підставі і під які гарантії вона має надати кошти для саме початку господарювання, адже це ризик неповернення коштів. Зате діючим, успішним господарствам, які вже себе зарекомендували справники фермерами, питання фінансування чи під заставу землі чи під майбутній врожай і банкам і державі вже значно простіше розглядати і вирішувати. Загалом надій на державу було висловлено дуже багато, проте і критики сучасного стану підтримки теж. Так зокрема широко розрекламовані дотації, безвідсоткові кредити, відшкодування аж ніяк не гарантовані всім с.г виробникам. Як зазначив заст.голови РДА Шевчук М.В, закони таке дозволяють, а от конкретні постанови КМУ чітко визначають кому саме потрапляють ці дотації і т.д І в цих постановах як правило зустрічаються назви великих товаровиробників або посередників, а не дрібних селянських фермерських господарств.


Згадали присутні і про занепад тваринництва і тому рекомендували відновити дію норм при яких обов’язковим була наявність поголів’я худоби пропорційно до наявних земельних площ.

Щодо кооперативного руху на селі, як не дивно але відстоював цю точку зору професор із Києва. Олександр Олександрович наводив приклади, коли об’єднання декількох дрібних підприємців дає одного достатньо великого оператора, що вже є цікавим і для влади і для переробників с.г продукції. Цей кооператив стає реальним конкурентом по якості і гнучкості для великих посередників. Водночас ми не знайшли ідеальної формули для об’єднання в такі кооперативи. Форма кооперативу яка має бути чи то ТОВ, конфедерація виробників, профспілкаJ. Над цим ще треба розмірковувати. В ступор присутніх поставило запитання, а якщо великий фермер захоче вступити до кооперативу і привнесе багато благ потрібних кооперативу. Чи приймете ви такого потужного виробника до свої спілки і чи є у вас довіра одне до одного, адже усі фермери потенційні конкуренти одне одному. Присутні фермери чесно відповіли що це складне запитання і рівень довіри між ними ще далеко не такий який дозволяє довіряти безоглядно одне одному.

Планування виробництва дрібними фермерами здебільшого відбувається з огляду на тенденції минулого року та фінансові можливості виробника. Дуже детально підходять господарі до обрахунку своїх затрат, проте дуже часто не можуть прорахувати навіть приблизно своїх доходів при відсутніх гарантіях закупівлі у них вирощеного та при різких коливаннях у рази цін на ринку такої продукції. Проте жоден із учасників не висловив навіть припущення про те, що фермерство не має майбутнього. Тому після складання кроків на покращення іміджу фермера учасники острозької студії з оптимістичними думками залишали місце зустрічі.  На завершення приведу слова проф. Левицької С.О «Дякую всі учасникам форуму за активність. Я взяла для себе багато цікавого і зможу передати це колегам по обласній раді, а також профільним науковцям, деякі з яких присутні і тут. Мені дуже приємно що саме острівок науковості Рівненщини – Острозька академія, долучилась до проведення міжнародного бізнес-форуму з агрологістики. Напрацьовані пропозиції є цікавими і деякі несподіваними. Тим цікавіші адже вони виникли із живої розмови. Дякую модераторам за активне ведення дискусії. Дуже хочу щоб результати сьогоднішнього обговорення мали своє результативне втілення.»

І ми хочемо результативного продовження Форуму.

відновлено

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Оставить комментарий или два