• Twitter
  • Technocrati
  • rss
  • facebook

За новинами Блогу можна слідкувати також тут

Непутьові замітки з Чернігова

Рубрика : Громадське життя

на форумі

Традиційна розповідь про мандрівку. Мандрівка була по справі, але вона, як завжди, має навколоподієве оточення. Побутом, транспортом, неочікуваними випадками.

Мандрівка розпочалась з ранішнього «Спринтера». На смак звісно піснями всім не вгодиш, тому будемо вважати, що я потрапив у число тих, кому цей вибір плей-листа із флешки не підійшов. Добрались із колегою до Києва і вирішили не їхати на ст.метро Лісова, а на автовокзалі поблизу залізниці, зайняти місця у комфортному мерседесі, на лобовому склі якого писало «Чернігів».

Проїзд до Чернігова вже подорожчав, з останньої подорожі, яка коштувала 50 гривень, нині заплатив 65 гривень. Дорога почала заколихувати, прокинувся був під чортихання водія, який з кимось по телефону голосно з’ясовував що йому робити, скільки у нього пасажирів. Врешті решт нас всіх на тій самій станції метро Лісова з буса вигнали і пересадили в автобуси...Еталон. У ньому вже половина місць була зайнята, тому задовольнятись прийшлось найменш комфортними у задній частині автобуса. Така собі візуальна обманка. Вибираєш транспорт, ціну, умови в салоні, платиш гроші, а тобі тебе не питаючи пропонують безальтернативно пересідати в інший транспорт в інші умови...але за ті самі гроші. Транспортне рабство, таке собі.

Їдемо через Дніпро, два мости і ось вже чернігівські ліси. Дві години і центр Чернігова. Не довго коливаючись між громадським транспортом за 2,50 і таксі за 35 гривень, я та уже двоє колег, які їхали на цей форум, вибрали подорож на таксі.

Готель «Профспілковий», одразу дав зрозуміти, що назва профспілки походить від об'єднання робітників, які борються за свої права. Тут було з чим боротись 🙂 Перше – це згадати, що таке жити втрьох у 12 кв.м, друге з холодом і відсутністю гарячої води у перший день, третє з погодою за вікном – сирою і похмурою.

Все змінилось на наступний день. Прибули всі учасники, а це близько 100 осіб з усієї України, нагрілися радіатори, з’явилася гаряча вода. Нові обличчя і старі знайомі і друзі, товариські розмови, ділові перемовини – додали емоцій, а проведення майстер класу з громадської журналістики, додало позитивних відгуків, які закріпилися вже як в учасника майстер – класу у своїх друзів з Дніпропетровщини.

Тому вечір вже точно не видавався ні сірим і буденним, ні холодним. А тут ще і скайп-зв'язок із домашніми розтягнувся на дві нічні години. Ух, які ж два різні дні. Третій день був лайт варіанту: презентація нових можливостей для НГО, видання для громадських активістів, важливі перемовини, щодо поданої заявки ЗЕОНом на конкурс до Чернігівської центру гуманістичних технологій. Прощання, обнімання і додому. Добирався окремо від інших учасників, тому вивчив усі потенційні місця відправки автобусів на Київ. На Нивках, біля Макдональдса, готелю Україна. Погіршилась погода, почав йти мокрий сніг.

Дві години минули швидко, метро, автовокзал, швидка відправка на Рівне. Традиційна пересадка-доупаковка бусіка, яка знову нагадує, що комерційний інтерес перш за все, а вже потім очікування і бажання пасажирів.

Два непоганих фільма «Еквалайзер» і «В середині шторму» трошки музики і я вдома. Форум громадських організацій пройшов вдало! Включно із їх не бойовими гранатами, намистинками, які збирались по всіх локаціях в готелі, цікавими майстер-класами.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Оставить комментарий или два