Напевне, цей твір Дена Брауна «Джерело» вже читав як не книгу, а такий собі сценарій нового фільму. Буквально уявляв дійових персонажів і місця їх перебування, емоції. Це для мене особисто означає, що фільм я тепер чекаю, але що книга не стала цікавішою ніж наперед очікуваний фільм 🙂
Історія розгортається доволі очікувано, набір персонажів традиційний для останніх екранізованих книг Брауна.
Основна інтрига – суть відкриття Кірша. Швидше не розчарувала. Хоча дуже бракувало ілюстрацій, які би описували саму ключову доповідь.
Несподівано, не самі висновки вченого стали для мене головними в книзі, а інші його плоди. Драма між винахідником і винаходом вразила напевне найсильніше. Головний кодо розслідувач і його супутниця із справою впоралися. Думаю чергова роль для Тома Хенкса вже у кишені.
Чи рекомендую для прочитання? Так, звісно! Якщо не бачили, не читали попередніх подібних творів то сподобається краще ніж після 3-4х прочитаних творів чи побачених фільмів.
Читалось легко, описів мистецького характеру дуже багато, інтрига стосунків між королем і єпископом залишилась до кінця не зрозумілою,принц якійсь м’якохарактерний вийшов, а його наречена навпаки!
Якби я був Президентом 🙂
Я би ініціював скасування інституту Президентства. Ну не йде нам тема з царюванням. Один обороноздатність країни проторгував сусідам, інший на паузу поставив країну, ще один дав відчути що таке глибоке розчарування і то не від бджіл, хтось втік, комусь рік війни ніяк не закінчиться…
Політика і досі визначальна і повсюднозамісна. Замість економіки, здорового глузду, позитивних практик – політична доцільність.
