Якось зовсім не у хронологічному порядку читаю книги Макса Кідрука. Читаю, тому що а) земляк б) креативний письменник в) стиль пізнавальної художньо-документалістики а-ля Жюль Верн г) був на його презентації-видався щирим в тому, що робить.Черговий звіт про декілька подорожей Макса прочитав з перепочинком. До Зеландії і сама Зеландія. Власне ідея ідейно помститися новозеландцям за їх розіграш мандрівки до України за гарними дівчатами такою ціною доволі сумнівна, авантюрна, яка в кінці кінців толком і не була зреалізована. Тому реалізація розчарувала, а опис як завжди на висоті. До того ж чесно описаний, але від того не менш договірний відбір на участь у цій подорожі лише підкреслив, що і в українських конкурсах головне знати «Сірого» з Тернополя на центральному каналі.

Пригоди у Єгипті та Сирії були тривожними і реалістично описаними.