Дорога із Варшави до Рівного зазвичай простіша ніж у зворотному напрямку. Тому вибір пав на послугу бла-бла кару. Дійсно швидко, в салоні зручно, але головне питання – митниця. Приїхали на майже порожній пункт пропуску. В машині була мішана компанія: я, людина, що прилетіла до Польщі і поверталася на Україну і в якої віза закінчується о 23:59, молодий чоловік з Варшави і пані з двомісячним дитям.  Молоденька пані.

Польська митниця. На під’їзді водій збирає паспорти, а я цікавлюсь у пані чи взяла вона нотаріальний дозвіл у чоловіка на виїзд дитини. На що вона сказала: «Чоловік дзвонив вчора на митницю, все буде добре, ми їдемо в Україну там зареєструємо дитину».

І тут я розумію, що не в той бла-бла кар я сів. Дитина НЕ зареєстрована в Консульстві, Не стоїть печатка в паспорті мами, Немає дозволу від батька. Консиліум польських митників, вмовляння матері ні до чого не призвели. ВОДІЯ зобов’язують або пересадити її на інший транспорт до Варшави або з’їздити з нею до Любліна де найближча можливість вписати дитину. Але для цього потрібно виїхати з митниці і повернутися в польську сторону.

Шок. Для всіх. Водія і пасажирів.

Пані підвезли до автобуса за 5 кілометрів від митниці і посадили на автобус (водій і пасажири:).

Самі повертаємось назад і займаємо по новій чергу, яка вже не дві машини, а півсотні!!

Звідси питання, висновки і заклики.

Я за два кліки в Інтернеті знайшов порядок реєстрації новонароджених українців за кордоном і правила перетину в таких випадках. Де була мамаша і папаша і чим думали, коли відправляли двомісячне дитя на поневіряння в холодну пору??

Водіям бла-бла карів наука – перевіряйте паспорти і вписаних дітей ДО того як людина сідає в авто!!

Пасажирам – не всякий бла бла кар -  це подорож без пригод. Ви не знаєте хто сидить поруч, що в нього з документами і в сумках.

Українцям – може харош вже намахувать і підставляти одне одного. Спеціально чи не спеціально.