• Twitter
  • Technocrati
  • rss
  • facebook

За новинами Блогу можна слідкувати також тут

В житті стільки всього цікавого

Рубрика : Розваги та відпочинок

Колись Карнеги говорив «якщо тобі дістався лимон – спробуй з нього зробити лимонад», я маю своє правило «правило перевернутого бінокля». Суть його дуже проста, якщо тобі здається , що проблема наблизилася до тебе впритул, то візьми бінокль, переверни і подивись на неї через іншу сторону лінз. Вона віддалиться, а в тебе з’явиться час і варіанти для її вирішення. Ми дуже поляризуємося в залежності від зовнішніх обставин, які на нас впливають, яким ми свідомо піддаємося. ФБ вміє сміятися над цим, над лігами, сотнями, батальйонами диванних експертів, які однаково добре розбираються в пандемії, економічному зростанні, валютних ринках та геополітиці, а нині ще і у місцевих виборах, що наближаються. Загострюється «любов» до однодумців, та «не любов» до опонентів, різнобарв’я кольорів прагне скотитися до двох. Кожна ситуація нам дається для того щоб винести з неї свої уроки. Але розум людині дається, щоб застерігати, запобігати, вирішувати, а мудрість ще і для того, щоб не втрачати при цьому смаку до життя. Адже пізнання світу, взаємодопомога, раціональний розподіл часу допомагають нам повноцінно рухатися в житті, а не зациклюватися. Чим ширша уява людини, чим більше кут зору тим більше у такої людини місця в голові і серці побачити всі фарби життя. Я мандрую і шукаю в мандрах свої аргументи, які можу в т.ч і передати тим, хто може почути, я спілкуюся із іншими та дізнаюся життєві секретики щасливого життя, продуктивної роботи, інколи я просто дивлюся і вмію бачити красу, а це велике благо вміти її побачити. Щоб пропустити через себе, запам’ятати, сфотографувати, переглянути і знову згадати. Інші, які вміють бачити теж побачать, відчують, для себе щось візьмуть. Я перестав витрачати свій час на переконання когось у чомусь, на роздачу порад тим, хто їх не просив, я просто пропоную співпереживати те що я бачу, відчуваю, пізнаю і цим я ще продовжую ділитися. Те саме роблю і сам, спостерігаючи за дописами цікавих мені людей. Там урбаністичне рішення побачу, там корисну історію про влаштованість урядування в муніципалітеті, там корисний досвід як не втрапити в халепу під час подорожі, співставляю і роздивляюся тенденції в ОТГ, в залученості громадян, в користуванні місцевими бюджетами. Коментую, ділюся. Все більше відчуваю себе міжрегіональним та інтернаціональним персонажем, бо саме звідти приходить зацікавленість та більше порозуміння тож «немає пророка у своїй Вітчизні»  - це правда. Вдячні очі та цікаві співрозмовники – це безцінно. Але я ж непосидючий і не мовчазний, тож свідомий того, що «я не долар, щоб…)» А мені це подобається, я просто кайфую коли можу повернутися до всесвіту обличчям з чергової гори, моря, печери і промовити « Я люблю тебе життя!!!»

Оставить комментарий или два