• Twitter
  • Technocrati
  • rss
  • facebook

За новинами Блогу можна слідкувати також тут

Від революції Гідності до Ганебної війни

Рубрика : Політика і Влада

euromaidan_sco_daliВійну виграють духом і вірою, а не зброєю. Ми НЕ свою війну програємо. Мир за будь-яку ціну на залишках української території поставлений вище за  ті цілі, які ставилися на початку агресії в Криму-повернути Крим, не віддати жодного клаптика донбаської землі. Віддаємо. Завуальовано. Агресор отримав все що хотів, ну майже все. Крим для своїх казино, українських трудових рабів для освоєння Камчатки і Татарстану, регіон постійного неспокою на сході України, який заважатиме руху України до повноправного членства в ЄС.  Що вчора і підтвердили самі представники ЄС і України, відклавши ратифікацію угоди з ЄС до 31 грудня 2015 року.

Росія потирає руки. НАТО під боком не буде. Все для Росії буде як було — залежна Україна і «глибоко стурбована» Європа, налякана причудами північного диктатора.

Перемир'я. Хтось ще досі збирає броніки і рації на фронт, хтось ще не починав освоювати бюджетні кошти для потреб АТО і почне це робити тоді коли до цих коштів вже буде менше уваги. Призначеня є — значить буде і використання. Колись.

А хтось вже фоткається для білбордів. Багато серед них у військовій формі. Мабуть зрозуміли, що битися в окопах за ВСЮ Україну не так вже і почесно і вигідно ніж зайти САМОМУ до ВРУнівського батальйону. У нас же заходять до Верховної Ради тільки у трьох випадках: 1) захистити свій бізнес від наїздів 2) підняти власний статус і забезпечити безбідну старість 3) виголошувати з трибуни чергові лозунги і приймати участь у телелокшиншоу. Ще інколи проголосувати скопом цілу кучу написаних експертами чи європейцями законів, не читаючи їх (згадайте угоду про асоціацію з ЄС ще за часів яничар), щоб отримати щось взамін (кредит, допуск кудись чи іншу євроцукерку).

Чим будуть займатись у ВРУнівському батальйоні військові? Закони писати? Чи гримати кулаком по трибуні і трясти зброєю як Сашко Білий спробував це пару раз зробити. В тренд не вписався. Зарано почав. Так отож — це не Генштаб. Ви туди такі гарні воєнні здоровєнні йдіть, а в парламент стільки у формі не потрібно. Якщо ви звісно туди не заради вищеописаних трьох пунктіків йдете.

Вас використали один раз у Ганебній війні — тепер використають вдруге — для гарних постерів і сварок між собою через різні прес-конференції. Семенченко жене на Генштабістів, ви женете на нього. Шоу триває.

Росія потирає руки. Їй вигідні ваші сварки і ваші походи до ВРУнівського батальйону. Путлєру було страшно коли в нас була революція Гідності і ми гнали сволоту безкомпромісно, а тепер йому не страшно, бо воюємо і очищаємось тепер вибірково. Тільки там де треба чи можна, а решта організовує і супроводжує Ганебну війну у якій ми розраховуємось головами НАШИХ хлопців.майдан-магадан

За що воюємо? За цілісність території? Так по ідеї за неї мають воювати в першу чергу ті, хто на цій території і живуть. Їм не треба? А кому треба — Києву, новому Президенту, западенцям з наших земель, Європі? По великому рахунку нікому. Рівно настільки наскільки Європа не хоче підтримувати нас, бо ми не близькі їй своїм невпорядкованим життям і незрозумілою допотопною економікою, настільки східні території далекі від думок і прагнень Києва і заходу країни. Ми бачили сотні виступів «Почуйте Донбас» але щось не зустрічали криків про допомогу  "західні хлопці, брати — захистіть від агресії Русляндії". У них інші брати досі залишилися. А волають лишень про те, що готові і чорту продатися аби лишень не було війни. А це різні речі. Хоча і це гасло можна зрозуміти, сьогодні, а завтра той самий кульгавий спитає про ціну такого миру. Безособова, неоголошена, невизнана Ганебна війна після революції Гідності із людським обличчям. 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Оставить комментарий или два