• Twitter
  • Technocrati
  • rss
  • facebook

За новинами Блогу можна слідкувати також тут

Яка кінцева мета українського Євромайдану

Рубрика : Політика і Влада

vulkanЧесно я не розумію, яка кінцева мета цього всього дійства яке сколихнуло Україну, хоч я щиро радий що люди готові голосно заявляти про свої бажання і прагнення.

Якщо мета підписання угоди з ЄС і все — то якби не закінчився саміт у Вільнюсі що чекає на нас наступного дня? По домівках і обговорювати «Який він пі...» чи «Які ми молодці що ВІН підписав угоду»? Відпрацювати пари у вузах та відписуватись за прогули на роботі? А післязавтра ще не вибори. Післязавтра цілий 2014 рік з ЄС чи без.

Йдемо далі. Підписана угода. Під тиском народу підписана. Весь 2014-й рік єврокомісари розкажуть що і як треба зробити щоб жити стало краще, веселіше в Україні. Некваліфікований український менеджмент буде пробувати зрозуміти що мали на увазі єврокомісари і зробить перші кроки з урахуванням національних особливостей українця. Як результат — масове невдоволення лінивих українців, які хочуть вже жити як у Європі але не готові для цього почати із СЕБЕ.

Цю тезу бере на озброєння чинний президент і йде на вибори 2015 «Ви хотіли ЄС-нате вам, а я ж казав національні інтереси і український менталітет ще не готовий до цього». І з винними очима перед мудрим і слухаючим волю народу президентом українці йдуть і голосують знову за нього (може хай поверне як було, аби не гірше).

Не підписана угода. Вступають в дію преференції обіцяні Путіним, розблоковуються кордони, публічно перед камерами їдяться рошенки і саме головне дешевшає газ. Блокується політичними рішеннями підняття комунальних тарифів і вся провина за безлад в містах списується на мерів, яких успішно відправляють на програшні для них вибори, а у світі проходить Олімпіада в Сочі, українці беруть купу медалей, улітку зловлять і посадять пару чиновників рівня обласних ОДА, міліції і на вибори 2015 йде президент-претендент, який захистив українську економіку і робочі місця від необдуманих кроків, який і надалі говорить що європейський вектор для нас пріорітетний.

Боязливий українець, тримаючись за своє робоче місце за 1500 гривень повірить і прийде проголосує чи за діючого чи за намістика Росії в Україні. Але Януковичу буде не страшно. Бо намісник не посадить і не відбере у нього все нажите непосильною працею українців.

Тому Євромайдан як кінцева фаза революції нічого не дасть. І закінчиться одразу після фуршету у Вільнюсі. Хтось на нього  вийшов щоб пари прогуляти, хтось вірить у те, що від підпису угоди з ЄС в нього сільська халупа завтра стане особняком із 5 ваннами, комусь цікаво поностальгувати за 2004-м. Але це інший майдан. У 2004 він був політичним і закінчився зміною влади. І тільки така ціль є виправданою. Але завжди треба мати ціль і план на завтра. Підписання угоди це процес, зміщення влади це процес, а ціль і план на завтра який? Сьогодні помітингуємо, а завтра видно буде. Тоді це не план, а авантюра і не найкраща. І якщо Майдан в Україні здатен прокидатись раз на 9 років, то чи не розкидаємося ми шансами.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Оставить комментарий или два